- прибулий
- [приебу/лией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прибулий
Смотреть что такое "прибулий" в других словарях:
прибулий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прибути. || у знач. ім. прибу/лий, лого, ч.; прибу/ла, лої, ж. Людина, яка прибула, прийшла, приїхала кудись … Український тлумачний словник
прибулий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
закордонний — а, е. Стос. до закордону. || Який міститься, живе, здійснюється, видається або виготовляється за кордоном. || Прибулий або привезений з інших країн. •• Закордо/нний па/спорт документ, що засвідчує право виїзду кого небудь за межі Батьківщини, за… … Український тлумачний словник
заморський — а, е. 1) Який знаходиться, живе або відбувається за морем. Заморська подорож. || Прибулий або привезений з за моря. || заст. Взагалі чужоземний. 2) заст., нар. поет. Незвичайний, дивовижний … Український тлумачний словник
чужоземний — а, е. Те саме, що іноземний. || Прибулий з чужої держави, країни … Український тлумачний словник
нетутешній — 1) (який не народився, не мешкає / не мешкав раніше в цій місцевості), чужий; прийшлий, зайшлий, захожий (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); приїжджий, заїжджий, наїжджий (який приїхав, прибув у дану місцину звідкись); прибулий,… … Словник синонімів української мови
